Бухгалтерский учет

Зворотні відходи - це залишки сировини та інших матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів і підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (виконання робіт, надання послуг). Зворотні відходи оцінюються за зниженою ціною вихідних матеріалів (напівфабрикатів), якщо відходи можуть бути використані в основному (промисловому) виробництві, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового і господарського призначення) чи реалізовані стороннім підприємствам і організаціям.

Класифікація документів Класифікація документів поділяє їх на декілька груп за певними ознаками: 1. За призначенням – документи поділяються на розпорядчі (накази), виправдні (документи, що посвідчують витрати взятих у підзвіт коштів), бухгалтерського оформлення (оборотні відомості), комбіновані (авансовий звіт). 2. За порядком складання документи поділяються на первинні (накладна) і зведені (журнал реєстрації господарських операцій). 3. За охопленням операцій документи поділяються на разові і накопичу вальні (що накопичують відомості, взяті з разових). 4. За місцем складання документи поділяються на внутрішні (тобто складні на підприємстві) та зовнішні (складені на інших підприємствах). 5. За кількістю позицій документи поділяються на одно позиційні та багато позиційні. 6. За технікою складання документи поділяються на такі, що опрацьовані за допомогою обчислювальної техніки і в ручну.

Визначення повної собівартості реалізованої продукції і визначення фінансових результатів від реалізації Собівартість товарної продукції (продукції, що реалізується) характеризують витрати на виробництво та збут протягом усього циклу. Фінансові результати підприємств складають прибутки від реалізації продукції, виконаних робіт, наданих послуг, а також від позареалізаційної діяльності. Прибуток у підприємствах визначають як різницю між виручкою за реалізовану продукцію, надані послуги, одержані доходи від позареалізаційної діяльності і повною собівартістю реалізованої продукції, наданих послуг, різних витрат і втрат від позареалізаційної діяльності. Прибуток або збиток — це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства. Він залежить від обсягу і структури реалізованої продукції в натуральних вимірах (центнери, тонни), зміни собівартості реалізованої продукції та реалізаційних цін на сільськогосподарську продукцію.

Прибуток є частиною додаткового продукту, вираженого в грошовій формі, який повністю або частково надходить у розпорядження підприємства після реалізації продукції. Основні складові частини формування фінансових результатів — валова продукція, валовий і чистий доход (прибуток). Ці показники мають вартісний вираз і знаходять своє відображення у .звітах сільськогосподарських підприємств. Реалізація продукції є завершальною стадією циклу кругообігу господарських засобів. В процесі реалізації стабільно працююче підприємство повертає всі витрати на вироблення продукції та її збут, а товар перетворюється в гроші. Для виявлення фінансового результату від реалізації необхідно порівняти такі показники: фактична собівартість реалізованої продукції, яка склалась на підприємстві і фактичну виручку за неї, одержану від покупців. В бухгалтерському обліку використовується система рахунків, де обліковують процес реалізації продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Це рахунок 90 – “Собівартість реалізації”. На ньому узагальнюється інформація про собівартість готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг. За дебетом цього рахунку відображається фактична собівартість реалізованої продукції, а за кредитом – списання цієї суми в дебет рахунку 79 “Фінансові результати”. Рахунок 90, як правило, закривається в кінці звітного періоду. Для обліку реалізації інших активів підприємства, наприклад, іноземної ваолюти, використовують рахунок 71 “Інший операційний дохід”. Облік прибутків (збитків) від господарсько-фінансової діяльності підприємств відображують на синтетичному рахунку 79 «Фінансові результати». Цей рахунок щодо балансу — активно-пасивний. Суму одержаного прибутку відображують у пасиві, а збитку — в активі першого розділу бухгалтерських балансів (місячного, квартального, річного). За своїм економічним змістом рахунок 79 відносять до обліку господарських коштів та їх джерел, а за структурою—до фінансово-результативних. На рахунку 79 обліковують фінансові результати від реалІзаційноЇ та позареалізаційної діяльності. До останніх відносять економічні санкції, одержані і оплачені, несвоєчасне (прострочене) надходження і списання коштів дебіторської і кредиторської заборгованості, збитки і відшкодування від стихійного лиха, втрати від уцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, інші доходи і втрати, які не включають у витрати виробництва і обігу.

Протягом року облік на рахунку 79 «Прибутки (доходи) і збитки» ведуть розгорнуто, тобто окремо відображують по кредиту прибутки, а по дебету — збитки. У квартальних і річному звітах сальдо по рахунку 79 згортають і відображують або в активі балансу збиток, або в пасиві прибуток. Аналітичний облік прибутків (доходів) і збитків ведуть за статтями, передбаченими бухгалтерською звітністю.

Записи на цих аналітичних рахунках протягом року здійснюють за плановою собівартістю реалізованої продукції, наданих послуг і робіт, а наприкінці року, після визначення фактичної собівартості продукції, коригують планову собівартість і фінансові результати на рахунку «Реалізація». Господарські операції по дебету рахунка 79 передбачають відображення збитків підприємства і зменшення прибутків.

Важливе значення для ефективного розвитку підприємств має оптимальний розподіл прибутку.

Державний вплив на основні напрями використання прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, економічні санкції тощо. Та частина прибутку, яка залишається після відрахувань у бюджет, самостійно розподіляється підприємств ом за передбаченими напрямами його використання у плані економічного і соціального розвитку підприємства.